припікати
припіка́ти
-аю, -аєш, недок., припекти, -ечу, -ечеш; мин. ч. припік, -пекла, -пекло; док.
1》 перех. Вогнем або чимсь розжареним, гарячим викликати відчуття болю чи робити опіки на тілі.
|| Спрямовувати на тканину тіла промінь, струмінь газу, електричний струм певної частоти з певною метою при лікуванні, хірургічній операції і т. ін.
|| Прикладати що-небудь пекуче, їдке чи змазувати чимсь пекучим, їдким із лікувальною метою або для дезінфекції.
|| Викликати різке, пекуче відчуття болю на тілі ударом, укусом і т. ін.
2》 перех. і неперех. Сильно гріти, палити (про сонце).
3》 неперех., у сполуч. зі сл. мороз. Діючи на органи відчуття, дошкуляти силою свого вияву; проймати.
|| безос.
4》 неперех. Ставати нестерпним (про якесь фізичне відчуття).
5》 перех. і неперех., розм. Дошкуляти кому-небудь словами або якимсь іншим способом.
|| Спричиняючи скрутне становище, дошкуляти (про що-небудь).
|| тільки док., безос. Опинитися в скрутному, нестерпному становищі.
6》 тільки док., неперех., кому, безос., розм. Стати терміново потрібним.
7》 тільки док., перех., перен., фам. Те саме, що присудити.
Великий тлумачний словник сучасної української мови