Значення в інших словниках
-
присвідчити —
присві́дчити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
присвідчити —
ПРИСВІ́ДЧИТИ див. присві́дчувати.
Словник української мови у 20 томах
-
присвідчити —
ДОВО́ДИТИ (підтверджувати істинність, правильність чогось фактами, міркуваннями, доказами), ДОКА́ЗУВАТИ, ОБҐРУНТО́ВУВАТИ, МОТИВУВА́ТИ, УМОТИВО́ВУВАТИ (ВМОТИВО́ВУВАТИ), ПОКА́ЗУВАТИ, АРГУМЕНТУВА́ТИ книжн., ПРИСВІ́ДЧУВАТИ діал.; ОБСТАВЛЯ́ТИ, ПІДПИРА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
присвідчити —
ПРИСВІ́ДЧИТИ див. присві́дчувати.
Словник української мови в 11 томах
-
присвідчити —
Присвідчити, -чу, -чиш гл. Засвидѣтельствовать, удостовѣрить. Чуб. V. 137.
Словник української мови Грінченка