присмерки
при́смерки
-ів, мн. (одн. присмерк, -у, ч.).
1》 Напівтемрява після заходу сонця або перед світанком; сутінки.
|| Напівімла у похмурий, несонячний день, при сонячному затемненні тощо.
2》 Напівморок у погано освітленому приміщенні.
|| Слабке, тьмяне освітлення.
3》 у знач. присл. присмерком, рідко присмерками. Після заходу сонця; в сутінках.
4》 перен. Стан занепаду, безнадії, зневіри у власних силах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови