приступати
приступа́ти
-аю, -аєш, недок., приступити, -ступлю, -ступиш; мн. приступлять; док.
1》 до чого, з інфін. і без додатка. Починати що-небудь робити, братися за якусь справу, роботу і т. ін.
2》 до кого – чого і без додатка, розм. Наближатися, близько підходити до кого-, чого-небудь; підступати.
|| Наближатися, нападаючи на когось, щось.
|| перен. Зав'язувати з ким-небудь розмову, знайомство, ближчі стосунки і т. ін.
3》 до кого і без додатка. Настійно звертатися до кого-небудь, набридати комусь проханнями, вимогами і т. ін.
4》 перен., розм. Раптово охоплювати кого-небудь (про душевний стан, почуття, бажання і т. ін.).
|| безос.
|| Загрожувати комусь, наближатися до когось (про які-небудь неприємності, хворобу і т. ін.).
|| безос.
5》 тільки недок., перен., рідко. Міститися біля чого-небудь, межувати з чимсь.
6》 діал. Наступати ногами.
Великий тлумачний словник сучасної української мови