1. Великий тлумачний словник сучасної мови

приступати

приступа́ти

-аю, -аєш, недок., приступити, -ступлю, -ступиш; мн. приступлять; док.

1》 до чого, з інфін. і без додатка. Починати що-небудь робити, братися за якусь справу, роботу і т. ін.

2》 до кого – чого і без додатка, розм. Наближатися, близько підходити до кого-, чого-небудь; підступати.

|| Наближатися, нападаючи на когось, щось.

|| перен. Зав'язувати з ким-небудь розмову, знайомство, ближчі стосунки і т. ін.

3》 до кого і без додатка. Настійно звертатися до кого-небудь, набридати комусь проханнями, вимогами і т. ін.

4》 перен., розм. Раптово охоплювати кого-небудь (про душевний стан, почуття, бажання і т. ін.).

|| безос.

|| Загрожувати комусь, наближатися до когось (про які-небудь неприємності, хворобу і т. ін.).

|| безос.

5》 тільки недок., перен., рідко. Міститися біля чого-небудь, межувати з чимсь.

6》 діал. Наступати ногами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приступати — приступа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. приступати — див. починати Словник синонімів Вусика
  3. приступати — ПРИСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. присту́плять; док. 1. до чого, з інфін. і без дод. Починати що-небудь робити, братися за якусь справу, роботу і т. ін. – Час приступати до діла (І. Словник української мови у 20 томах
  4. приступати — і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М. Фразеологічний словник української мови
  5. приступати — МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯ розм., ПРИТИКА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. приступати — ПРИСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. присту́плять; док. 1. до чого, з інфін. і без додатка. Починати що-небудь робити, братися за якусь справу, роботу і т. ін. — Час приступати до діла (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах