приступати

приступа́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приступати — див. починати Словник синонімів Вусика
  2. приступати — -аю, -аєш, недок., приступити, -ступлю, -ступиш; мн. приступлять; док. 1》 до чого, з інфін. і без додатка. Починати що-небудь робити, братися за якусь справу, роботу і т. ін. 2》 до кого – чого і без додатка, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приступати — ПРИСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. присту́плять; док. 1. до чого, з інфін. і без дод. Починати що-небудь робити, братися за якусь справу, роботу і т. ін. – Час приступати до діла (І. Словник української мови у 20 томах
  4. приступати — і не приступа́йся (не приступа́й, не підхо́дь і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Дуже гордий, сердитий і т. ін. Мотря думала теж про Галю. “Може, там така, що й не приступайся” (Панас Мирний); Гарна була дівка. А горда та пишна, що й не приступай (М. Фразеологічний словник української мови
  5. приступати — МЕЖУВА́ТИ (бути територіально суміжним; мати спільну межу, кордон), ГРАНИ́ЧИТИ, МЕЖУВА́ТИСЯ, ПРИМИКА́ТИ, ПРИЛЯГА́ТИ, ПРИГОРТА́ТИСЯ розм., ПРИТИКА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. приступати — ПРИСТУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИСТУПИ́ТИ, ступлю́, сту́пиш; мн. присту́плять; док. 1. до чого, з інфін. і без додатка. Починати що-небудь робити, братися за якусь справу, роботу і т. ін. — Час приступати до діла (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах