пристібати

пристіба́ти

-аю, -аєш і рідко пристьобувати, -ую, -уєш, недок., пристебнути, -тебну, -тебнеш, док., перех.

1》 Прикріплювати що-небудь, застібаючи на ґудзик, пряжку, гаплик і т. ін.

2》 перен. Приєднувати що-небудь до чогось, пов'язувати з чимсь (часто з несхвальним відтінком).

Значення в інших словниках

1. пристібати — пристіба́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пристібати — ПРИСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРИСТЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Прикріплювати що-небудь, застібаючи на ґудзик, пряжку, гаплик і т. ін. З клуні вибігли заспані хлопці, пристібаючи шаблі (З.  Словник української мови у 20 томах
3. пристібати — ПОВ'ЯЗУВАТИ що з чим (встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між кимсь, чимсь), ПРИВ'Я́ЗУВАТИ що до чого, СПЛАВЛЯ́ТИ (СПЛА́ВЛЮВАТИ), ПРИПИ́СУВАТИ що чому, ПРИПЛУ́ТУВАТИ що до чого, розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУЛЮВАТИ) що до чого, розм.  Словник синонімів української мови
4. пристібати — ПРИСТІБА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПРИСТЬО́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТЕБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Прикріплювати що-небудь, застібаючи на гудзик, пряжку, гаплик і т. ін.  Словник української мови в 11 томах