притишувати

прити́шувати

-ую, -уєш, недок., притишити, -шу, -шиш, док., перех.

1》 Робити тихішим, не дуже чутним; приглушувати.

|| перен. Зменшувати, робити менш відчутним (біль, хворобу і т. ін.).

2》 Робити повільнішим; уповільнювати.

|| Змушувати рухатися повільніше, переводити на повільніший рух (коня, машину і т. ін.).

3》 перен., рідко. Стримувати, заспокоювати, вгамовувати кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. притишувати — прити́шувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притишувати — ПРИТИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТИ́ШИТИ, шу, шиш, док., кого, що. 1. Робити тихішим, не дуже чутним; приглушувати. Лиш він, мій приятель єдиний, мене Все слуха, – ніколи на сміх не здійме, – Він поглядом своїм у поривах болю Притишує плач мій (І.  Словник української мови у 20 томах
3. притишувати — ЗАГЛУША́ТИ (робити звук нечутним або менш чутним), ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ГЛУШИ́ТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ, ПРИТИ́ШУВАТИ, ПРИТЛУ́МЛЮВАТИ, ПРИТЛУМЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. притишувати — ПРИТИ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТИ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех. 1. Робити тихішим, не дуже чутним; приглушувати. Лиш він, мій приятель єдиний, мене Все слуха, — ніколи на сміх не здійме, — Він поглядом своїм у поривах болю Притишує плач мій (Фр.  Словник української мови в 11 томах