притовкувати

прито́вкувати

-ую, -уєш, недок., притовкти, -вчу, -вчеш, док., перех., розм.

1》 Поштовхами притискувати що-небудь до чогось.

|| Поштовхами трохи ущільнювати або розминати що-небудь (перев. з поверхні).

2》 перев. док. Притоптати, прим'яти що-небудь ногами. Притовкти траву.

|| Придавити, прибити, завдавши болю.

Значення в інших словниках

1. притовкувати — прито́вкувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. притовкувати — ПРИТО́ВКУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., кого, що, розм. 1. Поштовхами притискувати що-небудь до чогось. Забулькотів [Петро] із фляшки [пляшки] просто в горло порядну порцію, заткав потім фляшку корком і притовк його долонею (І.  Словник української мови у 20 томах
3. притовкувати — ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) (із зусиллям, налягаючи, щільно прикладати кого-, що-небудь до когось, чогось), ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУ́ЛЮВАТИ рідко), ТУЛИ́ТИ, ПРИГОРТА́ТИ, ГОРНУ́ТИ, ПРИПИРА́ТИ, ПРИПИНА́ТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИЧА́ВЛЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. притовкувати — ПРИТО́ВКУВАТИ ую, уєш, недок., ПРИТОВКТИ́, вчу́, вче́ш, док., перех., розм. 1. Поштовхами притискувати що-небудь до чогось. Забулькотів [Петро] із фляшки [пляшки] просто в горло порядну порцію, заткав потім фляшку корком і притовк його долонею (Фр.  Словник української мови в 11 томах