Великий тлумачний словник сучасної мови

приточити

приточи́ти

див. приточувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приточити — приточи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. приточити — ПРИТОЧИ́ТИ див. прито́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. приточити — Навести як доказ, послатися  Словник застарілих та маловживаних слів
  4. приточити — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. приточити — ПРИТОЧИ́ТИ див. прито́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  6. приточити — Приточити см. приточувати.  Словник української мови Грінченка