прихвостень
при́хвостень
-сня, ч.
1》 зневажл. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь, догоджає комусь із корисливою метою; підлабузник.
2》 кого, чого, зневажл. Той, хто сліпо схиляється перед ким-, чим-небудь, слухняно виконує чиюсь волю.
3》 розм., рідко. Той, хто невідступно ходить за ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови