Великий тлумачний словник сучасної мови

прихитувати

прихи́тувати

-ую, -уєш, недок., розм.

Хитанням (головою) супроводжувати яку-небудь дію; хитати (головою) час від часу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прихитувати — прихи́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прихитувати — ПРИХИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Хитанням (головою) супроводжувати яку-небудь дію; хитати (головою) час від часу. Стоїть Латка, ручки на животі склав, уже мовчить, тільки слухає та все зітхає та головою прихитує (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. прихитувати — ПОХИ́ТУВАТИ (хитати злегка або час від часу), ПОГО́ЙДУВАТИ, ВИХИ́ТУВАТИ розм.; КИВА́ТИ, ПРИХИ́ТУВАТИ розм. (ритмічно, перев. головою). Плечисті клени, посаджені ще за життя Дмитрового батька, зі смутком похитували оголеними вітами (О.  Словник синонімів української мови
  4. прихитувати — ПРИХИ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Хитанням (головою) супроводжувати яку-небудь дію; хитати (головою) час від часу. Стоїть Латка, ручки на животі склав, уже мовчить, тільки слухає та все зітхає та головою прихитув (Вас., II, 1959, 231).  Словник української мови в 11 томах