прихоплювати
прихо́плювати
-юю, -юєш, недок., прихопити, -хоплю, -хопиш; мн. прихоплять; док., перех., розм.
1》 Ідучи, брати, захоплювати кого-, що-небудь із собою.
|| Брати кого-небудь на якусь роботу, службу.
2》 Діставати або купувати що-небудь.
3》 Скріплювати або сколювати що-небудь нашвидку.
4》 перев. у сполуч. зі сл. мороз. Трохи підморожувати, приморожувати.
|| безос.
5》 рідко. Заставати кого-небудь десь, перев. несподівано (про певну частину доби, пору року, негоду і т. ін.).
6》 Злегка покривати (льодом і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови