1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прихоплювати

прихо́плювати

-юю, -юєш, недок., прихопити, -хоплю, -хопиш; мн. прихоплять; док., перех., розм.

1》 Ідучи, брати, захоплювати кого-, що-небудь із собою.

|| Брати кого-небудь на якусь роботу, службу.

2》 Діставати або купувати що-небудь.

3》 Скріплювати або сколювати що-небудь нашвидку.

4》 перев. у сполуч. зі сл. мороз. Трохи підморожувати, приморожувати.

|| безос.

5》 рідко. Заставати кого-небудь десь, перев. несподівано (про певну частину доби, пору року, негоду і т. ін.).

6》 Злегка покривати (льодом і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прихоплювати — прихо́плювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прихоплювати — ПРИХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИХОПИ́ТИ, хоплю́, хо́пиш; мн. прихо́плять; док., кого, що, розм. 1. Ідучи, брати, захоплювати кого-, що-небудь з собою. Словник української мови у 20 томах
  3. прихоплювати — БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  4. прихоплювати — ПРИХО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИХОПИ́ТИ, хоплю́, хо́пиш; мн. прихо́плять; док., перех., розм. 1. Ідучи, брати, захоплювати кого-, що-небудь з собою. Словник української мови в 11 томах
  5. прихоплювати — Прихоплювати, -люю, -єш сов. в. прихопити, -плю, -пиш, гл. Прихватывать, прихватить. Словник української мови Грінченка