прицвілий прицві́лий -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прицвісти. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках прицвілий — прицві́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови прицвілий — ПРИЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прицвісти́. Де-не-де поміж зеленими хащами виднілися оголені, подекуди прицвілі мохом кам'яні хрящі (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах прицвілий — ПРИЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прицвісти́. Де-не-де поміж зеленими хащами виднілися оголені, подекуди прицвілі мохом кам’яні хрящі (Ле, Клен. лист, 1960, 87). Словник української мови в 11 томах