прицвілий

ПРИЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до прицвісти́.

Де-не-де поміж зеленими хащами виднілися оголені, подекуди прицвілі мохом кам’яні хрящі (Ле, Клен. лист, 1960, 87).

Значення в інших словниках

1. прицвілий — прицві́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прицвілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до прицвісти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прицвілий — ПРИЦВІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до прицвісти́. Де-не-де поміж зеленими хащами виднілися оголені, подекуди прицвілі мохом кам'яні хрящі (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах