Великий тлумачний словник сучасної мови

причаїти

причаї́ти

-аю, -аїш, док., перех., рідко.

Стримати що-небудь, не виявити у повну силу; приховати. Причаїти дух.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. причаїти — причаї́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. причаїти — ПРИЧАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док., що, рідко. Стримати що-небудь, не виявити на повну силу; приховати. * Образно. Причаїли [хвилі] гомін, і скрили всі гребені білі, ледве дишуть... підкрались і вдарили раптом в борти (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
  3. причаїти — ПРИЧАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док., перех., рідко. Стримати що-небудь, не виявити у повну силу; приховати. *Образно. Причаїли [хвилі] гомін, і скрили всі гребені білі, ледве дишуть… підкрались і вдарили раптом в борти (Л. Укр., І, 1951, 245).  Словник української мови в 11 томах