причаїти
причаї́ти
-аю, -аїш, док., перех., рідко.
Стримати що-небудь, не виявити у повну силу; приховати. Причаїти дух.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причаїти — причаї́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- причаїти — ПРИЧАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док., що, рідко. Стримати що-небудь, не виявити на повну силу; приховати. * Образно. Причаїли [хвилі] гомін, і скрили всі гребені білі, ледве дишуть... підкрались і вдарили раптом в борти (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- причаїти — ПРИЧАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док., перех., рідко. Стримати що-небудь, не виявити у повну силу; приховати. *Образно. Причаїли [хвилі] гомін, і скрили всі гребені білі, ледве дишуть… підкрались і вдарили раптом в борти (Л. Укр., І, 1951, 245). Словник української мови в 11 томах