причаїти
ПРИЧАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док., що, рідко.
Стримати що-небудь, не виявити на повну силу; приховати.
* Образно. Причаїли [хвилі] гомін, і скрили всі гребені білі, ледве дишуть... підкрались і вдарили раптом в борти (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причаїти — причаї́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- причаїти — -аю, -аїш, док., перех., рідко. Стримати що-небудь, не виявити у повну силу; приховати. Причаїти дух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- причаїти — ПРИЧАЇ́ТИ, аю́, аї́ш, док., перех., рідко. Стримати що-небудь, не виявити у повну силу; приховати. *Образно. Причаїли [хвилі] гомін, і скрили всі гребені білі, ледве дишуть… підкрались і вдарили раптом в борти (Л. Укр., І, 1951, 245). Словник української мови в 11 томах