причаєність
ПРИЧА́ЄНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. прича́єний 2.
Ген хуторів причаєність глибока. Он хтось іде в Полтаву з клумаком. І далина на всі чотири боки перехрестилась горним вітряком (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- причаєність — прича́єність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- причаєність — -ності, ж. Абстр. ім. до причаєний. Великий тлумачний словник сучасної мови