причіплюватися

причі́плюватися

-ююся, -юєшся і причіплятися, -яюся, -яєшся, недок., причепитися, -чеплюся, -чепишся; мн. причепляться; док.

1》 Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого-небудь; закріплюватися.

|| Прилаштовуватися на самому краю чого-небудь.

2》 перен., розм. Переходити до кого-небудь, з'являтися у когось (про хворобу).

|| Невідступно надокучати кому-небудь, не давати спокою (про неприємності, нещастя і т. ін.).

3》 перен., розм. Переслідувати кого-небудь, нав'язуватися комусь.

4》 перен., розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями, прискіпуватися до когось.

|| Використовувати що-небудь як привід для прискіпувань.

5》 тільки недок. Пас. до причіплювати, причіпляти.

Значення в інших словниках

1. причіплюватися — причі́плюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. причіплюватися — ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. приче́пляться; док. 1. Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого-небудь; закріплюватися.  Словник української мови у 20 томах
3. причіплюватися — ПЕРЕДАВА́ТИСЯ кому (про пошесть, хворобу), ПЕРЕХО́ДИТИ на кого, ПРИСТАВА́ТИ до кого, розм., ЧІПЛЯ́ТИСЯ до кого, розм., ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ (ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ) до кого, розм., ПРИВ'Я́ЗУВАТИСЯ до кого і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
4. причіплюватися — ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРИЧЕПИ́ТИСЯ, чеплю́ся, че́пишся; мн. приче́пляться; док. 1. Чіпляючись, прикріплюватися, приставати до чого-небудь; закріплюватися.  Словник української мови в 11 томах