причіплювати

причі́плювати

-юю, -юєш і причіпляти, -яю, -яєш, недок., причепити, -чеплю, -чепиш; мн. причеплять; док., перех.

1》 Чіпляючи, підвішувати або прикріплювати до чого-небудь.

|| Приєднувати (вагон, паровоз і т. ін.) до чогось за допомогою зчепу.

2》 перен., розм. Влучно назвавши, закріпити за ким-, чим-небудь (прізвисько, назву і т. ін.).

|| Недоречно згадувати щось у розмові, розповіді і т. ін.

Значення в інших словниках

1. причіплювати — причі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. причіплювати — ПРИЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. приче́плять; док., що. 1. Чіпляючи, підвішувати або прикріплювати до чого-небудь. В неділеньку святую Мундир надіває [Максим], І медаль, і хрест причепить (Т.  Словник української мови у 20 томах
3. причіплювати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ...  Словник синонімів української мови
4. причіплювати — Причі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш; причепи́ти, -чеплю́, -че́пиш, -че́плять; приче́плений  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. причіплювати — ПРИЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. приче́плять; док., перех. 1. Чіпляючи, підвішувати або прикріплювати до чого-небудь. В неділеньку святую Мундир надіває [Максим], І медаль, і хрест причепить (Шевч.  Словник української мови в 11 томах