Великий тлумачний словник сучасної мови

прищикнути

прищикну́ти

див. прищикувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прищикнути — прищикну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. прищикнути — ПРИЩИКНУ́ТИ див. прищи́кувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. прищикнути — прищикну́ти язика́ кому і без додатка. Змусити когось перестати говорити про кого-, що-небудь; обірвати на слові. Прищикнула, як то кажуть, язика та й замовкла (З усн. мови); прищикну́ти язичка́.  Фразеологічний словник української мови
  4. прищикнути — ПРИЩИКНУ́ТИ див. прищи́кувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. прищикнути — Прищикнути, -ну́, -неш гл. Прищемить. Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть. Ном. № 5892.  Словник української мови Грінченка