прищикувати

прищи́кувати

-ую, -уєш, недок., прищикнути, -ну, -неш, док., перех.

1》 чим.Притискуючи, затискуючи, придавлювати кого-, що-небудь.

2》 перен., розм. Уражати, ущемляти що-небудь; обмежувати в чомусь кого-небудь.

Прищикнути язика кому — примусити кого-небудь замовкнути.

Значення в інших словниках

1. прищикувати — прищи́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прищикувати — ПРИЩИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЩИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. чим. Притискуючи, затискуючи, придавлювати кого-, що-небудь. Він втяг верхню губу й прищикнув її зубами (І.  Словник української мови у 20 томах
3. прищикувати — ПРИЩИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИЩИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. чим. Притискуючи, затискуючи, придавлювати кого-, що-небудь. Він втяг верхню губу й прищикнув її зубами (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах