пробурювати

пробу́рювати

-юю, -юєш, недок., пробурити, -рю, -риш, док.

1》 перех.Утворювати буром що-небудь (звичайно свердловину).

2》 тільки док., неперех. Бурити якийсь час.

Значення в інших словниках

1. пробурювати — пробу́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пробурювати — ПРОБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. що. Утворювати буром що-небудь (звичайно свердловину). На величезних масивах, де виявлені поклади руди, пробурюють свердловини (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. пробурювати — ПРОБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. перех. Утворювати буром що-небудь (звичайно свердловину). На величезних масивах, де виявлені поклади руди, пробурюють свердловини (Наука..  Словник української мови в 11 томах