пробурювати
ПРОБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док.
1. що. Утворювати буром що-небудь (звичайно свердловину).
На величезних масивах, де виявлені поклади руди, пробурюють свердловини (з наук.-попул. літ.);
Розвідувачі нафти пробурили в пісках свердловину, з якої забив фонтан гарячої цілющої мінеральної води (з газ.).
2. тільки док. Бурити якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)