Великий тлумачний словник сучасної мови

пробуток

пробу́ток

-тку, ч., зах.

Прожиток.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пробуток — Пробуток, -тку м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.  Словник української мови Грінченка