пробуток

Пробуток, -тку

м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.

Значення в інших словниках

1. пробуток — -тку, ч., зах. Прожиток.  Великий тлумачний словник сучасної мови