пробуток

Пробуток, -тку

м. Житье. Kolb. І. 98. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Гол. IV. 554. Я дав йому пустиню на пробуток. К. Іов. 88.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробуток — -тку, ч., зах. Прожиток. Великий тлумачний словник сучасної мови