1. Словник української мови Грінченка

пробути

Пробути, -буду, -деш

гл. Пробыть. см. пробувати. Пробув у городі три дні. Через лихі вороженьки нігде пройти доріженьки, нігде пройти, ні пробути, щоб в дівчини в гостях бути. Грин. III. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробути — пробу́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробути — [проубутие] -уду, -удеиш; мин. -уў, -ула; нак. -уд', -уд'теи Орфоепічний словник української мови
  3. пробути — див. пробувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пробути — ПРОБУ́ТИ див. пробува́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. пробути — БУ́ТИ (про перебування когось де-небудь), ПЕРЕБУВА́ТИ, ЗНАХО́ДИТИСЯ рідко, ВИТА́ТИ книжн., заст.; БУВА́ТИ (про тимчасове неодноразове перебування); ПРОБУВА́ТИ (протягом якогось часу; тільки недок. — бувати час від часу); ПРОПАДА́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. пробути — Пробу́ти, -бу́ду, -деш; пробу́дь, -бу́дьмо, -бу́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пробути — ПРОБУ́ТИ див. пробува́ти. Словник української мови в 11 томах