пробі
Пробі!
сокращ. изъ про-біг.
1) Ради Бога. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток, тільки, пробі, не робіте сиротами діток. К. Досв. 84.
2) Какъ междометіе употребляется въ значеніи: ради Бога спасите! караулъ! Пробі кричати. Ном. № 2385. Як зустрів вовка, то кричав і «ратуйте!» і «пробі!», та ніхто не чує. Остер. у.
3) Какъ нарѣчіе: непремѣнно; сильно, крайне. Пробі оддайте нашому князю куницю, вашу красну дівицю. Шевч. 289. От пробі — Великдень! а він зовсім не великий. Ном. № 430. Пробі треба.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробі — про́бі вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пробі — виг. 1》 Уживається як волання про допомогу, порятунок; ґвалт, караул. || Уживається для вираження незгоди. || ірон. Уживається для вираження великого бажання. || Уживається для вираження переляку, здивування, розпачу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробі — ПРО́БІ, виг. 1. Уживається як волання про допомогу, порятунок; ґвалт. “О Боже! Хилиться! Рятуйте! Пробі!” На крик страшний збігаються туркені (П. Куліш); Зовсім несподівано наткнувся [Андрій] на альтанку, звідки – пробі!... Словник української мови у 20 томах
- пробі — пробі вигук про допомогу, порятунок; ґвалт, рятуйте (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пробі — крича́ти (гука́ти) / кри́кнути (гукну́ти) (на) про́бі. Кликати на допомогу. Став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись... (Г. Квітка-Основ’яненко); — Мовчки, заложивши руки, сидіти не годиться. Фразеологічний словник української мови
- пробі — МА́БУ́ТЬ вст. сл. (уживається для вираження невпевненості в тому, про що говориться в реченні), ЛИБО́НЬ, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), ДОПЕ́ВНЕ, ОЧЕВИ́ДНО, ВИ́ДНО, ВИ́ДКО, ОЧЕВИ́ДЯЧКИ розм., ОЧЕВИ́ДЬКИ розм., ПРО́БІ розм., ПАК розм., ПА́КИ розм. Словник синонімів української мови
- пробі — Про́бі, виг. Крича́ти про́бі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пробі — ПРО́БІ, виг. 1. Уживається як волання про допомогу, порятунок; гвалт, караул. «О боже! Хилиться! Рятуйте! Пробі!» На крик страшний збігаються туркені (П. Куліш, Вибр., 1969, 422); Зовсім несподівано наткнувся [Андрій] на альтанку, звідки — пробі!... Словник української мови в 11 томах