Великий тлумачний словник сучасної мови

проверчувати

прове́рчувати

див. провірчувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проверчувати — прове́рчувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проверчувати — ПРОВЕ́РЧУВАТИ див. прові́рчувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. проверчувати — Прове́рчувати, -ве́рчую, -ве́рчуєш; проверті́ти, -верчу́, -верти́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. проверчувати — ПРОВЕ́РЧУВАТИ див. прові́рчувати.  Словник української мови в 11 томах