проверчувати Прове́рчувати, -ве́рчую, -ве́рчуєш; проверті́ти, -верчу́, -верти́ш Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках проверчувати — прове́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови проверчувати — див. провірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови проверчувати — ПРОВЕ́РЧУВАТИ див. прові́рчувати. Словник української мови у 20 томах проверчувати — ПРОВЕ́РЧУВАТИ див. прові́рчувати. Словник української мови в 11 томах