проверчувати
Прове́рчувати, -ве́рчую, -ве́рчуєш; проверті́ти, -верчу́, -верти́ш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проверчувати — прове́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- проверчувати — див. провірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проверчувати — ПРОВЕ́РЧУВАТИ див. прові́рчувати. Словник української мови у 20 томах
- проверчувати — ПРОВЕ́РЧУВАТИ див. прові́рчувати. Словник української мови в 11 томах