1. Словник української мови у 20 томах

проверчувати

ПРОВЕ́РЧУВАТИ див. прові́рчувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проверчувати — прове́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проверчувати — див. провірчувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проверчувати — Прове́рчувати, -ве́рчую, -ве́рчуєш; проверті́ти, -верчу́, -верти́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. проверчувати — ПРОВЕ́РЧУВАТИ див. прові́рчувати. Словник української мови в 11 томах