1. Словник української мови у 20 томах

проверчений

ПРОВЕ́РЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до проверті́ти.

Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою (І. Франко);

// прове́рчено, безос. пред.

Було проверчено наскрізь товсту дошку в підлозі комори (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проверчений — прове́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проверчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до провертіти. || проверчено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проверчений — Прове́рчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. проверчений — ПРОВЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проверті́ти. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою (Фр., VI, 1951, 33); // прове́рчено, безос. присудк. сл. Було проверчено наскрізь товсту дошку в підлозі комори (Донч., III, 1956, 10). Словник української мови в 11 томах