1. Великий тлумачний словник сучасної мови

проверчений

прове́рчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до провертіти.

|| проверчено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проверчений — прове́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. проверчений — ПРОВЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проверті́ти. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою (І. Франко); // прове́рчено, безос. пред. Було проверчено наскрізь товсту дошку в підлозі комори (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  3. проверчений — Прове́рчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. проверчений — ПРОВЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проверті́ти. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою (Фр., VI, 1951, 33); // прове́рчено, безос. присудк. сл. Було проверчено наскрізь товсту дошку в підлозі комори (Донч., III, 1956, 10). Словник української мови в 11 томах