проверчений
ПРОВЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проверті́ти.
Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою (Фр., VI, 1951, 33);
// прове́рчено, безос. присудк. сл.
Було проверчено наскрізь товсту дошку в підлозі комори (Донч., III, 1956, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проверчений — прове́рчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- проверчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до провертіти. || проверчено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проверчений — ПРОВЕ́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проверті́ти. Під липою, над самим джерелом, стояв чотиригранний камінь з проверченою всередині дірою (І. Франко); // прове́рчено, безос. пред. Було проверчено наскрізь товсту дошку в підлозі комори (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- проверчений — Прове́рчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)