провощений

прово́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до провощити.

|| провощено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. провощений — прово́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. провощений — ПРОВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до провощи́ти; // у знач. прикм. Продукти з різким запахом (риба, сир) треба ставити в холодильну камеру в щільно закритій посудині або загорнувши в провощений папір, пергамент чи целофан (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. провощений — ПРОВО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до провощи́ти; // У знач. прикм. Продукти з різким запахом (риба, сир) треба ставити в холодильну камеру в щільно закритій посудині або загорнувши в провощений папір, пергамент чи целофан (Укр. страви, 1957, 432).  Словник української мови в 11 томах