провчений

про́вчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до провчити.

Значення в інших словниках

1. провчений — про́вчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. провчений — ПРО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до провчи́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. провчений — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл.  Словник синонімів української мови
4. провчений — ПРО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до провчи́ти.  Словник української мови в 11 томах