Великий тлумачний словник сучасної мови

провчати

провча́ти

див. проучувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. провчати — провча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. провчати — (за що) карати, о. підковувати на всі чотири; р. проучувати; док.  Словник синонімів Караванського
  3. провчати — див. карати  Словник синонімів Вусика
  4. провчати — ПРОВЧА́ТИ див. проу́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  5. провчати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  6. провчати — ПРОВЧА́ТИ див. проу́чувати.  Словник української мови в 11 томах