провчати —
див. проучувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
провчати —
ПРОВЧА́ТИ див. проу́чувати.
Словник української мови у 20 томах
провчати —
КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
провчати —
ПРОВЧА́ТИ див. проу́чувати.
Словник української мови в 11 томах