Значення в інших словниках
-
провулок —
прову́лок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
провулок —
[проувулок] -лка, м. (на) -лку, мн. -лкие, -лк'іў
Орфоепічний словник української мови
-
провулок —
-лка, ч. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння між двома вулицями. || Обмежені двома вулицями два ряди будинків із проїздом та проходом між цими рядами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
провулок —
Завулок, привулок, притока, див. перевулок
Словник чужослів Павло Штепа
-
провулок —
ПРОВУ́ЛОК, лка, ч. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння між двома вулицями. Як в чарівному сні, вона ходила за ними по вузеньких провулках з застояним теплом (М.
Словник української мови у 20 томах
-
провулок —
ПРОВУ́ЛОК (місце для проходу і проїзду між двома вулицями; невелика вулиця), ПРОЇ́ЗД, ЗАВУ́ЛОК (ЗАУ́ЛОК рідше) розм. Бродить ніч по вулицях зимових, у провулках вітром завива (В. Сосюра); Зовсім поблизу, тільки через проїзд,..
Словник синонімів української мови
-
провулок —
Прову́лок, -лка, в -лку; -ву́лки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
провулок —
ПРОВУ́ЛОК, лка, ч. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння між двома вулицями. Як в чарівному сні, вона ходила за ними по вузеньких провулках з застояним теплом (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
провулок —
Провулок, -лка и -лку м. Проулокъ.
Словник української мови Грінченка