Великий тлумачний словник сучасної мови

провіденціалізм

провіденціалі́зм

-у, ч.

Напрям у філософії, який пояснює історичні події проявом волі бога, а їх сенсу – як наперед визначеного наміру бога (провидіння).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. провіденціалізм — провіденціалі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. провіденціалізм — ПРОВІДЕНЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичний напрям у філософії, який пояснює історичні події проявом волі провидіння.  Словник української мови у 20 томах
  3. провіденціалізм — провіденціалі́зм (від лат. providentia – передбачення, провидіння) розуміння причин суспільних подій як прояву волі бога, а їх сутності – як наперед визначеного наміру бога (провидіння); крайня форма об’єктивно-ідеалістичної філософії історії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. провіденціалізм — ПРОВІДЕНЦІАЛІЗМ (від лат. providentia — передбачення, провидіння) — релігійно-філософська концепція історії як промислу Божого. Згідно...  Філософський енциклопедичний словник
  5. провіденціалізм — ПРОВІДЕНЦІАЛІ́ЗМ, у, ч. Реакційний, антинауковий напрям у філософії, який пояснює історичні події проявом волі провидіння.  Словник української мови в 11 томах