прогайнований
прогайно́ваний
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прогайнувати.
|| прогайновано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипрогайно́ваний
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до прогайнувати.
|| прогайновано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови