прогайнувати

прогайнува́ти

-ую, -уєш, перех., розм.

Марно, по-пустому, нерозумно витратити (гроші, майно, господарство і т. ін.); пропити, прогуляти.

|| Згайнувати, змарнувати (час).

Значення в інших словниках

1. прогайнувати — прогайнува́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прогайнувати — ПРОГАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм. Марно, по-пустому, нерозумно витратити (гроші, майно, господарство і т. ін.); пропити, прогуляти. – Щось мало, – не всі гроші: ти десь прогайнував в Богуславі, – мабуть, пропив з батюшками в винарні (І.  Словник української мови у 20 томах
3. прогайнувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
4. прогайнувати — ПРОГАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех., розм. Марно, по-пустому, нерозумно витратити (гроші, майно, господарство і т. ін.); пропити, прогуляти. — Щось мало, — не всі гроші: ти десь прогайнував в Богуславі, — мабуть, пропив з батюшками в винарні (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. прогайнувати — Прогайнува́ти, -ну́ю, -єш гл. 1) Промотать, спустить. Ой ти проп'єш, проминуєш усю худобоньку. Чуб. V. 423. Що впень загорюєш, за ніч прогайнуєш. н. п. 2) Даромъ прогулять (время). Прогайнував цілий тиждень. Вх. Зн. 56.  Словник української мови Грінченка