проглинати

проглина́ти

-аю, -аєш, недок., проглинути, -ну, -неш, док., перех., розм.

З'їдати що-небудь жадібно; поглинати.

Мов земля проглинула кого — хтось безслідно зник.

Значення в інших словниках

1. проглинати — проглина́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. проглинати — ПРОГЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГЛИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, розм. З'їдати що-небудь жадібно; поглинати. Він [містер Хо] присунув до себе страви й узявся їх проглинати (Ю. Смолич); Олексій і Юрко так стялись, наче один другого хотіли проглинути (П.  Словник української мови у 20 томах
3. проглинати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. проглинати — ПРОГЛИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОГЛИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. З’їдати що-небудь жадібно; поглинати. Він [містер Хо] присунув до себе страви й узявся їх проглинати (Смолич, Сорок вісім..  Словник української мови в 11 томах