Великий тлумачний словник сучасної мови

проговоритися

проговори́тися

див. проговорюватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. проговоритися — проговори́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проговоритися — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ див. прогово́рюватися.  Словник української мови у 20 томах
  3. проговоритися — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ (ненароком, мимоволі виказати перев. те, чого не слід було казати, розголошувати), ПРОМО́ВИТИСЯ, ОБМО́ВИТИСЯ, ПРОХОПИТИСЯ розм., ПРОБАЛА́КАТИСЯ розм., ВИ́БАЛАКАТИ розм., ПРОБО́ВКАТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИСЯ розм., ПРОБО́ВКНУТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. проговоритися — ПРОГОВОРИ́ТИСЯ див. прогово́рюватися.  Словник української мови в 11 томах
  5. проговоритися — Проговорюватися, -рююся, -єшся сов. в. проговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Проговариваться, проговориться. Говори, та не проговорися. Ном. № 1115.  Словник української мови Грінченка