Значення в інших словниках
-
прогонити —
прого́нити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
прогонити —
див. виганяти
Словник синонімів Вусика
-
прогонити —
ПРОГО́НИТИ див. проганя́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
прогонити —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
прогонити —
Прого́нити, -го́ню, -го́ниш = проганя́ти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прогонити —
ПРОГО́НИТИ див. проганя́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
прогонити —
Прого́нити, -ню, -ниш сов. в. прогнати, -жену, -не́ш, гл. Прогонять, прогнать. Ох, жінко, каже чоловік, проженем ми цього барана. Рудч. Ск. І. 41. На божеє слово вони б насміялись, дурним би назвали, од себе б прогнали. Шевч. 9.
Словник української мови Грінченка