Великий тлумачний словник сучасної мови

прогонич

прого́нич

-а, ч.

Залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прогонич — прого́нич іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прогонич — Шворінь, швірень, сов. болт.  Словник синонімів Караванського
  3. прогонич — ПРОГО́НИЧ, а, ч. Залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт; болт. Там, у однім вікні, грюкнув прогонич – і розчинилася віконниця (Панас Мирний); Вікно в кімнаті зачинене віконницею, замкнене на прогонич (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. прогонич — ПРОГО́НИЧ (залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт), БОЛТ рідше. На брамі в кільці грубого залізного прогонича висів важкий замок (В. Собко); Старі, але міцні двері з вилежаного дуба взято на залізні болти (В. Кучер).  Словник синонімів української мови
  5. прогонич — ПРОГО́НИЧ, а, ч. Залізний прут для замикання віконниць, дверей, воріт. Там, у однім вікні, грюкнув прогонич — і розчинилася віконниця (Мирний, І, 1954, 318); Вікно в кімнаті зачинене віконницею, замкнене на прогонич (Скл.  Словник української мови в 11 томах
  6. прогонич — Балка у дерев'яних зрубах.  Архітектура і монументальне мистецтво
  7. прогонич — Прого́нич, -ча м. Желѣзный болтъ, которымъ запираются ставни. З прогонича зуздрів дірку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 107).  Словник української мови Грінченка